Випадки примусу громадян України російськими окупантами до вчинення протиправних дій. Що варто знати?

Згідно ст. 40 КК України, не є кримінальним правопорушенням дія або бездіяльність особи, яка заподіяла шкоду правоохоронюваним інтересам, вчинена під безпосереднім впливом фізичного примусу, внаслідок якого особа не могла керувати своїми вчинками.
 

Під фізичним примусом у цій статті розуміється застосування щодо особи фізичного насильства з метою примушення її до вчинення протиправних дій або до протиправного невчинення певних дій всупереч її волі. Зокрема:

 

- дії, що позбавляють особу фізичної можливості діяти (внаслідок зв’язування, позбавлення волі із замкненням у приміщенні, заподіяння тілесних ушкоджень, що призвели до втрати свідомості, тощо);
дії, спрямовані на те, щоб зламати психологічний опір особи і змусити її вчинити заборонене законом діяння (при мордуванні, катуванні тощо).
 
Під психічним примусом розуміється вплив на психіку особи з метою змусити її всупереч її волі до вчинення певних протиправних дій або до протиправної бездіяльності. Зокрема:
- погроза застосування відповідного фізичного насильства щодо особи та її рідних, у т. ч. за допомогою зброї; 
- знищення або погроза знищення майна, що належить потерпілому, його рідним, близьким, іншим особам; 
- погроза розголошення відомостей, які особа бажає зберегти в таємниці; 
- вплив на психіку особи за допомогою гіпнозу або інших подібних засобів.
 
Під шкодою правоохоронюваним інтересам у ст. 40 слід розуміти не лише майнову шкоду, шкоду для життя, здоров’я людей, довкілля чи іншу шкоду, прояви якої є очевидними, але також і немайнову шкоду чи небезпеку заподіяння шкоди будь-якому об’єкту, що охороняється кримінальним законом.
 
Кримінальна відповідальність особи за заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам під впливом фізичного примусу повністю виключається у випадках, зазначених у ч. 1 ст. 40 КК України.